Основні елементи мови прогамування. Використання змінних і виразів

 Основними елементами мови програмування є алфавіт.

Алфавіт мови Python  містить:

Великі і малі літери латиниці та кирилиці, символи підкреслення _ , пробіли.

Цифри, знаки операцій  + - * / = < > 

Синтасичні знаки та  обмежувачі    ' " () [] {} , .

Спеціальні символи  # ^ $.  (За допомогою знаку # прописується коментар)

Із символів алфавіту створюються лексеми (token) (мінімальна одиниця мови) - це ключові  службові слова, ідентифікатори, літерали (константи), розділові знаки, операції.

Зарезервовані ключові службові слова: 

Input, print, int, float, та інші.

Ідентифікатори використовують для позначення змінних, функцій. (Назва може містити літери, цифри, знак підкреслення _ , але не може починатись з цифри).

Правильні імена при введенні підсвічуються чорним кольором, службові слова кольоровим, і значення в лапках - зеленим.

Але великі і малі літери - це будуть різні назви змінних. Наприклад, X і x.

Дані про змінні заносяться до пам'яті комп'ютера.

Змінні можуть бути різного типу 

- int   - числа цілого типу   (5, 40, 58)

- float  -  числа дійсного типу   (4.5, 7.3)

- str  - рядок  символів   ('Системний')

- bool  -  логічного типу  (False, True)

- list -  списки   [15, 20, -5, -11, -36]

- diet  -  словники  {1: українська, 2: англійська}

- tuple -  кортежі  (2.3,'ABCDE', False) # кортеж з 3-х елементів різних типів

- set  -  множини

>>> my_set = {1, 5, 3, 9}  # множина цілих чисел 

>>> fruits = {'apple', 'orange', 'apple', 'orange', 'banana'}  # множина символьних рядків

Визначити тип змінної:

a = 20

print(type(a))

У мові Python застосовується динамічна типізація змінних, тому не потрібно оголошувати тип змінних. Він визначається автоматично в процесі присвоєння значень змінним. Знак присвоєння позначається = (знаком дорівнює).

Наприклад:

a = 20 #  змінна цілого типу  int 

a = 4.6 #  змінна дійсного типу float

Декільком змінним можна присвоїти одне й те ж значення:

a = b = c = 220 #  три змінні мають значення 220 - ціле число int

Посилання на комірку пам'яті є однаковим в даному випадку.

Для різних комірок пам'яті змінних, їх потрібно записувати окремо:

a = 220

b = 220

Одним оператором присвоєння можна присвоїти різні значення декільком змінним записавши їх через кому:

x1, x2, x3 = 10, 20, 30

a1, a2, a3 = (11, 12, 133)

Кількість елементів ліворуч і праворуч повинна бути однаковою, інакше буде видано повідомлення про помилку.

Після виконання оператора присвоювання у змінній зберігається не сам об'єкт, а лише посилання на нього, тобто адреса ділянки пам'яті, у якій збережено цей об'єкт.

Наприклад:

Ми можемо ввести два однакових значення:

a = b = [4, 5]

А виведення на екран дасть нам наступні значення:

print(a, b)

[4, 5] [4, 5]

Можна перевірити, чи посилаються дві змінні на один об'єкт:

>>> a is b

True

Тобто використати оператор is -  якщо це правда то отримаємо істину True, інакше хибу false.

Запитання для перевірки:

1. Як позначаються цілі числа?

2. Як позначаються дійсні числа?

3. Як правильно записати змінну і її значення?

4. Що таке динамічна типізація даних?

Арифметичні операції

( + ) Додавання

( - ) Віднімання

( * ) Множення

( / ) Ділення

 //  Ділення націло (без остачі)

 % Остача від ділення

 ** Піднесення до степеня

 23 // 7 = 3 

 23 % 7 =  2

 2 ** 10 = 1024 

 += Збільшення значення на вказану величину (Зазвичай ми записуємо х = х + 5, а можна записати х +=5)

 -= Зменшення значення змінної на вказану величину

*= Множення на вказану величину

/= Ділення на вказану величину

Порівняння змінних

  == Числа чи змінні рівні

  >= Більше рівне

  <= Менше рівне

  <  Менше

  >  Більше

 != Не дорівнює

Арифметичні вирази складаються з операцій, функцій, круглих дужок.

Порядок виконання дій такий же, як в математиці.

Оператор введення

Оператор введення в Python  це команда  input.

Він призупиняє виконання коду і очікує введення значення з клавіатури.

Наприклад: Ввести ціле число та дійсне число.

a = int (input ('Введіть  число a ')) # Так можна записати запит на введення цілого числа

a = float (input ('Введіть  число a ')) # Так можна записати запит на введення дійсного числа

Оператор виведення

Ми можемо виконувати будь-які операції в коді, але результат ми побачимо тоді, коли виведемо його на екран. Оператор виведення - це  print().  Є кілька способів це зробити:

Наприклад: Вивести числа  a = 5  b = 10:  

print(a)   # Виведе значення 5

print('a = ', a)  # Виведе значення a = 5

print(a + b)  # Виведе значення 15

print('a + b = ', a+b)  # Виведе значення   a + b = 15

print('\n')  # переведе курсор на новий рядок

print('\t')  # символ табуляції (тобто,наприклад, числа можна вивести з пропуском між ними)

print('\r')  #  створює пустий рядок

print() # теж створює пустий рядок

print(5, end = '')

print(5, end = '')

print(5, end = '')  # Ці три команди виведуть число 555. 

print(5, end = ' ')

print(5, end = ' ')

print(5, end = ' ') #  А ці  три команди 5 5 5. 

Тобто в першому випадку в кінці  виведення числа не буде пропуску, а другому випадку після кожного числа буде пропуск.

Виконання проекту :

Завдання 2. Написати код обчислення виразу.

Запитання для самоперевірки:

1. Що є прикладом ділення без остачі?

a) 22 // 2     b) 33 // 2    c) 24 % 4  d) 35 % 4

2. Виберіть правильний порядок оператора присвоювання:

 a) x = 80    b) y = 20,5    c) 10 = y    d) 12 == 12

3. Які з операцій порівняння будуть істинними:

 a) x > 10    b) y > 2.5     c)  4 == 4    d) 8 != 5

4.  З чого складається арифметичний вираз?

 a) Дії    b) Дужки  c) Піднесення   до степеня    d) введення числа

5. Запишіть введення цілого числа, дійсного числа, слова "Книжка".

6. Запишіть виведення суми, різниці, добутку, частки, піднесення до степеня будь-яких двох чисел.